Шептала ночь:"Прошу, не убивай,
Ни взглядом, ни поступком, ни словами
Часть сущности, что свято верит в рай,
И мечется в твоем телесном храме."
Плыла луна. Дрожала как слеза,
На мокрой ветке хлипкая дождинка.
Но кто же этой ночи рассказал
О точности рентгеновского снимка?
Просвечена на нем моя душа,
Приколотая к Небу созерцаньем,
Чтоб мысли устремлялись не спеша
В объятья Бога, к звездному сиянью.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Хорошее стихотворение.Мне нравятся многие ваши произведения.
Нина
2009-02-21 09:46:59
Очень красивое стихотворение. И в то же время - точный анализ состава души.
Спасибо, Светлана!
Надежда Дудка
2009-02-21 11:38:49
Очень поэтичное напоминание о том, что все мы у Господа просвечены, и никогда не сможем изобразить ничего другого, кроме того, чем в действительности являемся. Спасибо.Благословений.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
